Про спадкування за законом
У житті людини бувають випадки, коли вона стає спадкоємцем. Спадкувати майно, належне іншій фізичній особі, вона може за заповітом чи за законом. Сьогодні пропонуємо Вам, шановні читачі, поговорити про те, як відбувається спадкування майна за законом. З цього приводу спілкуємося із Андрієм Турчинським – головним юристом Жидачівського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Пане Андрію, які характерні ознаки спадкування за законом можна виділити?
До ознак спадкування за законом можна віднести: споріднення; родинні відносини; шлюб; усиновлення; перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті. Варто зазначити, що при спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. А кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття
Скільки всього є черг спадкування за законом?
Чинне законодавство України передбачає п’ять черг спадкування за законом.
Чи можете назвати хто входить у ці черги?
Так звісно. Перелік осіб, які належать до черг спадкування є таким:
-до першої черги право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
-до другої черги право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
– до третьої черги право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця;
– до четвертої черги право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини;
– до п’ятої черги належать інші родичі спадкодавця включно до шостого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця.
Пропоную сьогодні детальніше поговорити про першу чергу спадкування за законом, а інші черги обговоримо на наступній зустрічі.
Розкажіть будь ласка, як відбувається спадкування за законом першої черги?
Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Якщо шлюб між батьком і матір’ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Дитина спадкує і тоді, коли її батьки, які не перебували в шлюбі, зареєстрували свій шлюб, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини.
Як бути дитині, яка народжена поза шлюбом? Вона є спадкоємцем?
У разі, якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, тоді батьківство встановлюється в судовому порядку і тоді на підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС.
Чи можуть спадкувати за законом усиновлені діти?
Так. До спадкоємців першої черги належать й усиновлені діти. Також діти, народжені від особи, з якою їх мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але яка була записана батьком дитини, також спадкують після смерті такої особи. Звертаю увагу, що право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті. Дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більш як 10-місячного строку після його смерті.
Як відбувається спадкування за законом другого із подружжя?
Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.
Чи буде укладення шлюбу за релігійним обрядом достатнім для спадкування за законом другим із подружжя?
Ні, на жаль. Укладення шлюбу за релігійним обрядом не тягне правових наслідків і не створює передумов для спадкування.
А як щодо спадкування за законом батьками?
Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв’язку з дітьми, доказом цього є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав тощо).
Що є доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем:
Це можуть бути: свідоцтва органів РАЦС; записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя; копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо. Важливо зазначити, що передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним.
На яких підставах спадкоємців можуть усунути від спадкування?
Є визначені законодавством підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом:
умисне позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців,вчинення замаху на їх життя;
умисне перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, що сприяло виникненню права на спадкування;
позбавлення спадкоємців батьківських прав;
батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;
якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Дякуємо, пане Андрію, за розмову. Наступного разу ми продовжимо нашу розмову з осіб, які належать до другої та третьої черги спадкування за законом.
Разом з тим, інформуємо, що для отримання безоплатної правової допомоги звертайтесь у зручний для Вас спосіб:
Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 37.
зателефонувавши: 068 81 81 879 (Миколаївське бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03
надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
надіславши листа на адресу електронної пошти: mykolayiv@legalaid.lviv.ua (Миколаївське бюро правової допомоги),
Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php
Про основні умови вивезення валютних цінностей за кордон
Розповідає Романія Мандзій, фахівчиня Новороздільського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Отож, Романіє, для початку, пропоную з’ясувати, що ж таке валютні цінності.
Закон України “Про валюту та валютні операції” говорить нам, що валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали. Проте, цей закон не єдиний нормативно правовий акт, в якому міститься визначення даного поняття. У Митному кодексі України теж наводиться перелік того, що відноситься до валютних цінностей. Так, згідно цього Кодексу валютними цінностями також є платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах.
Крім цього, звертаю увагу, що в розумінні Митного кодексу України валютні цінності – це товар. Отже вивезення валютних цінностей за кордон має здійснюватися з дотриманням положень митного законодавства щодо умов вивезення громадянами товарів за межі митної території України.
Розкажіть детальніше про ці умови.
Умови вивезення валютних цінностей за кордон залежать від сумарної вартості готівкової валюти та банківських металів, які фізична особа збирається вивезти за межі України. І тут читачам потрібно запам’ятати цифру 10 000 євро. Адже, якщо сума готівкової валюти і вартість банківських металів не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, тоді фізична особа вивозить їх за межі України без письмового декларування митному органу. У разі, коли сума готівкової валюти і вартість банківських металів дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, тоді вивести її за кордон можна лише за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
За яким курсом здійснюється перерахунок вартості валютних цінностей у євро?
Перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком на день перетинання митного кордону України.
Яку саме декларацію потрібно заповнювати при вивезенні валютних цінностей на суму, що дорівнює або перевищує 10 000 євро і де її можна знайти?
Якщо особа збирається здійснити:
транскордонне переміщення валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро;
-вивезення за межі митної території України платіжних документів та цінних паперів, виражених у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, тоді їй потрібно заповнити бланк декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 203 ” Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей”. Важливо, що заповнити слід усі розділи цього документа, вказавши, зокрема, відомості про валютні цінності, походження та мету їх використання.
Зазначу, під транскордонним переміщенням валютних цінностей потрібно розуміти ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України банківських металів, готівкової валюти.
Чи потрібно особі, яка декларує валютні цінності, подавати ще якісь підтверджуючі документи до декларації?
Звичайно, така фізична особа повинна надати документи, що підтверджують:
1) зняття нею готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення в еквіваленті 10 000 євро;
2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення в еквіваленті 10 000 євро.
Наголошую, що документи, які підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.
Дякую за цікаву розмову. Ми і надалі продовжимо нашу співпрацю. А наразі нагадуємо, що для отримання безоплатної правової допомоги Ви можете звернутися до бюро правової допомоги у зручний для Вас спосіб. Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 37, чи зателефонувавши: 068 81 81 879 (Миколаївське бюро правової допомоги).
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
Законодавство, яке регулює земельні правовідносини,, постійно зазнає змін. І це виправдано, адже запит громадян на отримання відповідної правової інформації змінюється. Зараз актуальним для наших читачів є питання відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. На нього надає відповідь Наталія Рудюк – головний юрист Сколівського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Пані Наталю, у яких випадках відшкодовуються збитки власникам землі та землекористувачам?
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, які заподіяні за таких умов:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;
е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;
є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.
Хто ж відшкодовує заподіяні збитки?
Той, хто користується земельною ділянкою, той і відшкодовує збитки. А це можуть бути як органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування так і громадяни та юридичні особи. Окрім того, завдані збитки можуть відшкодовувати також й органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Що підлягає відшкодуванню?
У Порядку визначення збитків власникам землі і землекористувачам передбачено, що відшкодуванню підлягають:
вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи.
інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.
Хто визначає розмір завданих збитків?
Розміри збитків визначаються комісіями, які створеними відповідними місцевими радами чи державними адміністраціями. Результати роботи цих комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які їх створили.
Яким чином обчислюються розміри завданих збитків?
Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
Ми і надалі продовжимо наші консультації у сфері земельного законодавства. А наразі нагадуємо, що консультація надана у рамках Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України». Детальніше для отримання безоплатної правової допомоги Ви можете звернутися до бюро правової допомоги у зручний для Вас спосіб:
*зателефонувавши: 068 81 81 879 (Миколаївське бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03
* надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
*надіславши листа на адресу електронної пошти: mykolayiv@legalaid.lviv.ua (Миколаївське бюро правової допомоги),
*залишити своє звернення у скриньці для звернень громадян. Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 37.
Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php Особливості укладення договору найму (оренди) житла
Через повномасштабну війну росії проти України багато громадян залишили свої домівки і перемістилися в більш безпечні регіони нашої країни. У зв’язку зі збільшенням кількості вимушено переміщених осіб зріс попит і на оренду житла. Саме тому сьогодні ми розглянемо, якими є особливості укладення договору найму (оренди) житла. Романія Мандзій – фахівчиня Новороздільського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – консультує на цю тему наших читачів.
Романіє, скажіть будь ласка, у чому полягає договір найму (оренди) житла?
За договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Укладається він договір у письмовій формі. Цей договір має певні характерні ознаки, які є такими:
– двостороннім, оскільки укладається між двома сторонами, які називаються: наймодавець та наймач;
– строковим, адже житло передається наймачеві в оренду на певний період у часі, що може визначатися роками, місяцями, тижнями або днями.
– платним, оскільки наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування житлом.
Давайте зупинимось на цих характеристиках детальніше. Зокрема, хто саме може виступати у ролі сторін договору найму (оренди) житла?
Сторонами у договорі найму житла можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Проте, якщо наймачем є юридична особа, то вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.
На який строк можна укладати договір найму (оренди) житла?
Законодавство не містить обмежень щодо строку, на який може бути укладено договір найму житла. Сторони самостійно визначають тривалість їхніх орендних відносин. Тому, важливо, щоб наймач та наймодавець досягли згоди щодо певного строку, на який буде укладено договір оренди житла. Цей строк зазначається в договорі. Коли ж строк у договорі не встановлений, він вважається укладеним на 5 років.
Як встановлюється розмір плати за користування житлом?
Розмір плати за користування житлом є договірним – сторони самостійно узгоджують це питання між собою. Зауважу, що розмір плати за користування житлом обов’язково зазначається у цьому договорі найму житла. Більше того, протягом строку, на який укладено договір оренди житла, сторони можуть домовитися про зміну розміру плати за користування житлом. В односторонньому порядку змінити розмір плати за користування житлом наймач або наймодавець має право лише в тому випадку, коли це прямо передбачено договором або законом.
Як здійснюється плата за користування житлом?
Наймач вносить плату за найм житла у строк, який встановлений цим договором. Якщо ж строк внесення плати за найм не встановлений договором, тоді наймач вносить її щомісяця.
А хто повинен сплачувати за комунальні послуги, якщо житло перебуває в оренді?
Важливо, що обов’язок оплачувати комунальні послуги покладений на наймача, тобто особу, яка безпосередньо є споживачем цих послуг. Водночас звертаю увагу, що договором найму сторони можуть встановити, що відповідальним за оплату комунальних послуг є наймодавець.
У випадку, коли наймач орендує житло не сам, а зі своєю сім’єю, чи потрібно вказувати членів його сім’ї у договорі оренди?
Якщо договір оренди житла укладається на строк більше одного року, тоді особи, які проживатимуть разом із наймачем, мають бути вказані у цьому договорі. Зазначу, ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов’язків щодо володіння та користування житлом. Проте відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з наймачем, несе сам наймач.
Хто здійснює ремонт житла, переданого у найм?
Одним із обов’язків наймача є збереження орендованого житла та підтримання його в належному стані. Саме тому поточний ремонт такого житла зобов’язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором. Проте, якщо житло, яке передане у найм, потребує капітального ремонту, тоді здійснювати його зобов’язаний наймодавець, якщо інше знову ж таки не встановлено договором.
Дякуємо за розмову та корисну інформацію. Ми і надалі продовжимо наші консультації. Наразі нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу Ви зможете, звернувшись до бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 37. Право дружини на утримання (аліменти).
Розповідає фахівчиня Бориславського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ляхович Галина.
Скажіть будь ласка, у чому полягає це право?
Суть цього права – надавати допомогу дружині, яка доглядає спільну дитину, проживаючи разом з нею.
За яких умов воно виникає?
Право на утримання від чоловіка має дружина у таких випадках:
– під час вагітності. Зауважу, що тоді аліменти сплачуються після народження дитини. Додаткового рішення суду на це не потрібно;
– до досягнення дитиною трьох років за умови, що дитина проживає з нею;
– до досягнення дитиною шести років у разі, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку.
Чи виникає право на утримання дружини від того чи вона працевлаштована?
У частині четвертій статті 84 Сімейного кодексу України чітко зазначено, що право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Водночас звертаю увагу, що є важлива умова, яку обов’язково ураховують суди під час розгляду питання щодо утримання дружини, це – можливість чоловіка надавати таку матеріальну допомогу.
Якщо шлюб між чоловіком і жінкою розірвано, може дружина отримувати аліменти на своє утримання?
Звичайно. Це стосується як вагітної дружини, так і дружини, з якою проживає дитина.
Пані Галино, чи може право на утримання дружини бути припиненим?
Сімейним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав, за яких право дружини на утримання припиняється. Вони є такими: у разі припинення вагітності, народження дитини мертвою, або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі, виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини за рішенням суду.
Ми говорили з Вами про право на утримання, яке має дружина. А чи володіє таким правом чоловік?
Так, статтею 86 Сімейного кодексу України закріплено таке право й за чоловіком за такої умови: якщо з ним проживає дитина, тоді він має право на утримання від дружини – матері цієї дитини до досягнення дитиною трьох років, або ж у разі, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, тоді- до досягнення дитиною шести років.
Ми продовжимо співпрацю з фахівцями Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та надалі розповідатимемо про алгоритми вирішення спорів у сфері сімейних правовідносин. Детальніше для отримання безоплатної правової допомоги Ви можете звернутися до бюро правової допомоги у зручний для Вас спосіб:
*зателефонувавши: 068 81 81 879 (Миколаївське бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03
* надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
*надіславши листа на адресу електронної пошти: mykolayiv@legalaid.lviv.ua (Миколаївське бюро правової допомоги),
*залишити своє звернення у скриньці для звернень громадян. Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мазепи, 37.
Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php