• Пт. Лис 22nd, 2024

Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області

Інформаційний ресурс Тростянецької об'єднаної територіальної громади

Прогноз розвитку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у господарствах Стрийського району на 2023 рік.

Авторtog

Бер 10, 2023

ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ

 

П Р О Г Н О З

розвитку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур

у господарствах Стрийського району на 2023 рік.

 

Значна частина врожаю сільськогосподарських культур щороку гине внаслідок пошкодження рослин різними видами шкідників та ураження хворобами , від значної кількості бур»янів . І з кожним роком спостерігається зростання чисельності шкідників та відсотка ураженості рослин різними збудниками хвороб , засміченість різними видами бур”янів.

Після відновлення вегетації озимих культур з метою попередження масового розвитку шкідливих організмів і максимального зниження втрат урожаю сільськогосподарських рослин посилюють контроль за фітосанітарним станом агроценозів.

На даний час посіви озимих зернових і ріпаку перебувають у стані зимового спокою. Але ситуація,яка складається на полях на даний час,потребує ретельної оцінки їх стану. Нестійкі контрастні погодні умови,чергування плюсових та мінусових температур,які спостерігаються під час перезимівлі,призводять до певних негативних явищ:кількаразове утворення на талому ґрунті снігового покриву та його сходження,сильне перезволоження ґрунту,місцями-затоплення посівів. Вони є основними ризиками для озимих,які будуть впливати на їхню продуктивність.

Шкідливі комахи поступово виходитимуть з зимової діапаузи. Відновлення фітофагів відбуватиметься за умови настання стійкого потепління та відповідно до особливостей біології окремо взятого виду шкідливого організму. І надалі паралельно із зростанням активності комах проявлятиметься їх шкідлива діяльність.

Також  спостерігається значна кількість зимуючих бур’янів, які успішно перезимували і разом з ярими будуть ускладнювати (шляхом конкурентної боротьби за вологу, поживні речовини і світло) процеси життєдіяльності озимих зернових культур. У фазу весняного кущення пшениці, ячменю (ІІІ етап органогенезу) проводять гербіцидний захист препаратами групи 2,4-Д амінна сіль або 2,4-Д+дикамба, оскільки високий ступінь забур’янення посівів створює загрозу пригнічення культурних рослин, зокрема, в ослаблених та зріджених посівах озимини. Тому вибір гербіциду залежатиме, в першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі. Перевагу надають гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур’яни і тим препаратам, які ефективно діють за відносно низьких температур повітря (вище +5°С).

Порушення технології вирощування культур , проведення неякісної боротьби з шкідливими організмами , або її відсутність взагалі , призвели до різкого зростання чисельності ґрунтових шкідників таких як дротяники , личинки хрущів , гусениць підгризаючих совок. Так, відповідно осіннього обстеження ґрунту (ґрунтових розкопок) , яке проведене осінню 2022 року в базових господарства району ,становить зараженість площ личинками травневих хрущів-23 %, капустяною совкою-41%,  дротяників-72%. Особливо велика кількість ґрунтових шкідників спостерігалась у приватному секторі. Коренеплоди , пошкоджені вищезгаданими шкідниками , втрачають товарний вигляд і стають малопридатними для зберігання , оскільки місця пошкодження є воротами для проникнення інфекції , що призводить до гниття коренеплодів , бульб.

Погодньо – кліматичні умови осені та наявність доброї кормової бази (втрати при збиранні врожаїв) сприяли масовому розмноженню і розселенню мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур. В осінній період чисельність гризунів на посівах багаторічних трав , озимих зернових  не перевищувала ЕПШ (економічний поріг шкідливості),що становить 3-5 жилих колоній на 1 га. Висока чисельність мишоподібних гризунів спостерігалась у садах і неорних землях (більше 2-3 колоній на 1 га). Відсутність снігу і тепла зима сприяють їх перезимівлі. Мишоподібні гризуни збережуть свою чисельність і навесні загрожуватимуть посівам озимих зернових культур , ріпакам , багаторічним травам.

Зерновим культурам у весняний період завдаватимуть шкоди хлібні блішки , злакова п”явиця , злакові мухи (шведська , гесенська). Шкодочинність злакових мух на ярих зернових культурах найнебезпечніша з фази сходів до фази кущення. Від мух також потерпатимуть і слаборозкущені з осені і зріджені посіви озимих зернових культур.

За теплої погоди масово розвиватиметься злакова попелиця , пшеничний трипс , чисельність яких щорічно зростає. Слід прийняти до уваги, що сисні шкідники є основними перенощиками вірусних інфекцій. Осіннє зараження зернових культур відіграє вирішальну роль при поширенні комплексу вірусних хвороб. Тому , якщо не захистити озимину в осінній період в фазу сходів – 3 листка за наявності шкідника , виникає загроза поширення ВЖКЯ (вірусу жовтої карликовості ячменю).

При добрій перезимівлі , в другій половині травня за умови встановлення температури повітря +18С проходитиме яйцекладка , а на початку червня місяця – відродження личинок хлібних клопів.  Хімобробки проти хлібних клопів будуть ефективними також і проти трипсів та інших шкідників.

Щороку посіви зернових культур уражуються різними збудниками хвороб , такими як кореневі гнилі , борошниста роса , септоріоз , піренофороз , гельмінтоспоріоз , іржасті хвороби , сажкові хвороби. Ще з осені виявлено ураження озимини кореневими гнилями , септоріозом . На тих площах , де висівали непротруєним насінням , порушували технологію вирощування культури відсоток ураження рослин вищезгаданими збудниками хвороб був значно вищим. Тому , протруєння насіння ярих зернових культур є одним із найбільш важливих і обов”язкових  заходів у технології вирощування сільськогосподарських культур , що дає  можливість захистити молоді паростки культури від різних видів інфекції.

В період дозрівання зерна прогресуватимуть хвороби колоса : фузаріоз , септоріоз , оливкова плісінь , альтернаріоз , тверда і летюча сажка. За вологої погоди в період достигання хлібів відсоток ураження колоса вищезгаданими збудниками хвороб буде значно вищим.

Протягом липня в посівах кукурудзи,  соняшнику триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, виплодження та живлення гусені. За встановлення помірно теплої та вологої погоди (температура 18…30°С, вологість повітря понад 70%) усі стадії фітофага розвиватимуться в оптимальні строки, осередково формуватиметься надпорогова чисельність та шкідливість гусені.

Для озимого ріпаку найнебезпечнішим залишається ріпаковий квіткоїд , який разом з стебловим і насіневим  прихованохоботником , капустяною галицею, попелицею пошкоджуватимуть генеративні органи ріпаку. Без застосування хімічних обробітків , якісний врожай цієї культури отримати нереально. Із хвороб на ріпаках поширюватиметься пероноспороз, фомоз, альтернаріоз , адже ще з осені відмічено перші прояви збудників цих хвороб на посівах озимого ріпаку.

Для картоплі основним шкідником залишається колорадський жук , який завдаватиме шкоди і іншим пасльоновим культурам. Масове відродження личинок  буде припадати на 1-2 декаду червня місяця. Жарка погода в цей період прискорить розвиток всіх фаз шкідника, шкодочинність зростатиме. Захисні обробітки картоплі слід проводити при масовій появі личинок 1-2 віків при заселенні 10% кущів , з чисельністю 12-24 екз/кущ  одним із рекомендованих  препаратів відповідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів,дозволених для використання в Україні”. В кінці червня – першій половині липня набудуть поширення грибкові захворювання картоплі – фітофтороз , макроспоріоз . За сприятливих погодніх умов для розвитку вищезгаданих збудників хвороб (після опадів) хвороби набудуть епіфітотійогого характеру,так як це було у попередні роки. Щоб не допустити масового ураження картоплі грибковими хворобами , доцільно проводити профілактичні обробітки фунгіцидами до фази цвітіння , що значно знижуватиме відсоток ураження хворобою рослин.

Капусті , іншим хрестоцвітним культурам дошкулятимуть хрестоцвітні блішки,капустяна міль , капустяна муха  за умов сухої , жаркої погоди в весняний період , а також гусениці листогризущих совок , біланів , капустяна попелиця в період вегетації культури. Останні чотири роки капусту і інші хрестоцвітні культури пошкоджує капустяна білокрилка.  Наявний запас інфекції бактеріозів при спрятливих умовах для розвитку хвороб викликатиме їх поширення на капусті.

В садах плодовим деревам завдаватимуть шкоди яблуневий квіткоїд, яблунева плодожерка, яблунева міль , медяниці , попелиця(зелена,сіра і кров”яна) , кліщі , розанна листокрутка , комовидна щитівка , кільчастий і непарний шовкопряд , золотогуз , білан жилкуватий .  Найбільш шкодочинними будуть яблунева плодожерка , яблунева міль .У 2021-2022  році  в присадибних садах спостерігався розвиток молі яблуневої горностаєвої. Із хвороб спостерігатиметься розвиток парші , плодової гнилі , іржі груші,особливо в тих садах , де не проводяться профілактичні і захисні міроприємства.

 

 Головний спеціаліст відділу захисту рослин,фітосанітарної

   діагностики та прогнозування Управління

   фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби

   у Львівській області:                                                                     Галина ОКОЛОВСЬКА

Автор tog