Войтович Олег Богданович старший солдат, Механік-водій-електрик, діловод відділення управління командира батальйону зв’язку 3-ї механізованої частини А-4053.
Позивний «Вуйко»
Коли почалась війна, Олег в перші дні пішов добровольцем зі словами: «Хто, як не ми?». Народився 25 червня 1984 року у селі Велика-Воля: де й провів раннє дитинство. Згодом проживав у Миколаєві, де закінчив ЗОШ №1, після чого продовжував навчання у Галицькій Академії у місті Івано-Франківськ. Після закінчення навчання працював бухгалтером на цементному заводі. Загинув 2 червня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Лиман, Краматорського району донецької області. Похований 6 червня 2024 року на кладовищі у місті Миколаїв, на алеї «Пам’яті Загиблих Героїв».
В Олега залишились батьки, два сини, брат і сестра.