Герой Звозда Роман Васильович народився 26.05.1981 року в селі Стільсько Миколаївського району Львівської області. Навчався в середній школі с. Стільсько з 1987 по 1998 рр. З вересня 1998 р. навчався в Професійно-технічному училищі № 31 м. Львова, яке закінчив у 2000 році й здобув кваліфікацію взуттєвика з індивідуального виготовлення взуття. Після закінчення професійного училища Роман працював за здобутою професією. Згодом працював у будівельних фірмах, де зарекомендував себе як працьовитий, сумлінний і відповідальний працівник.
29 вересня 2007 року Роман одружився з односельчанкою Змроць Василиною Степанівною, 02.06.1988 р. н., мешканкою села Стільсько. Разом вони створили міцну, дружну та люблячу сім’ю, засновану на взаємній повазі, підтримці й любові.
30.06.2008 р. родина поповнилася народженням донечки Юлії. 04.07.2014 р. сім’я стала ще більшою — народився син Назарій.
Звозда Роман Васильович був доброю, щирою та світлою людиною. Комунікабельний, людяний, відповідальний, чесний і справедливий. Завжди готовий прийти на допомогу, підтримати добрим словом і ділом. Жив за християнськими цінностями. Вдячний син, надійний брат, вірний друг, коханий чоловік, турботливий батько, відданий побратим і мужній захисник України. З дитячих років Роман був працьовитим і відповідальним, він завжди допомагав батькам, знав ціну праці. Був люблячим старшим братом для сестри і брата.
Перед початком повномасштабного вторгнення Роман повернувся з-за кордону, де наполегливо працював, щоб здійснити свої мрії та створити для своєї родини затишок, достаток і впевненість у завтрашньому дні. Завдяки своїй працьовитості, наполегливості та любові до рідних, а також їхній підтримці й допомозі, він крок за кроком здійснював свої мрії та втілював у життя все задумане. За свої 45 років досягнув дуже багато, залишив після себе не лише добрі справи і міцний дім, а й найцінніше — дружину, дітей, люблячу родину, яка завжди була його найбільшою гордістю, світлу пам’ять, безмежну любов і повагу в серцях усіх, хто мав щастя бути поруч із ним.
04.10.2025 року Роман був призваний на військову службу за мобілізацією. Проходив службу у військовій частині А0284, м. Львів, у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади (80 ОДШБр). Після призову пройшов військову підготовку на військовому полігоні Чернівецької області, а згодом був направлений для виконання бойових завдань на Сумський напрямок. Під час проходження служби був направлений до міста Житомира, де успішно завершив базову загальновійськову підготовку, здобув кваліфікацію стрільця та склав випускні іспити. Згодом пройшов фахову підготовку за спеціальністю навідник самохідних артилерійських установок для підрозділів самохідної артилерії (ВОС 136) та отримав свідоцтво про здобуття військової спеціальності. Після кількох місяців служби на Сумському напрямку, з грудня 2025 року до кінця березня 2026 року, Роман отримав відпустку, яку присвятив своїй родині, рідним і найдорожчим людям. Після завершення відпустки повернувся до побратимів на Сумський напрямок. Згодом його підрозділ був передислокований для виконання бойових завдань на Дніпропетровський напрямок. Герой брав безпосередню участь в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Сумської та Дніпропетровської областей.
06.06.2026 року солдат ЗВОЗДА РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ, мужньо виконуючи військовий обов’язок, загинув внаслідок вибухових та осколкових поранень під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Маломихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Роман віддав найдорожче — своє життя за Україну, її свободу, незалежність і мирне майбутнє. Його мужність, самопожертва, любов до родини та Батьківщини назавжди залишаться в серцях рідних, побратимів, друзів та всіх, хто мав честь знати його.
СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ПРО НЬОГО ЖИТИМЕ ВІЧНО!
Похований на кладовищі в селі Стільсько 11.06.2026 року, на Алеї пам’яті загиблих Героїв. Його героїзм залишиться в історії України назавжди.
Слава Україні!